Основні зміни у трудовому законодавстві, які застосовуються в умовах воєнного стану
24 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Даний Закон визначає особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій України незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами у період воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Дія закону поширюватиметься до дня припинення або скасування воєнного стану.
На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав та свобод людини і громадянинапередбачені статтями 43 та 44 Конституції України, а саме: не застосовуватимуться норми законодавства про працю у частині відносин, що врегульовані Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Консультацію підготувала Марта Фучко, головний юрист сектору «Коломийське бюро правової допомоги» Коломийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Пропонуємо розглянути основні зміни у трудовому законодавстві, які застосовуються в умовах воєнного стану.
Особливості укладення трудового договору.У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору. При цьому роботодавець може застосовувати умову про випробування під час прийняття на роботу для будь-якої категорії працівників.
З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець може укладати з новим працівником строковий договір у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
Особливості переведення та зміни істотних умов праці. Роботодавцеві надано право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відведення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
У період воєнного стану норми частини 3 статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовується.
Особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку.
Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень. Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.
П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення). Отже роботодавець самостійно не може встановлювати п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень.
Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
У період дії воєнного стану не застосовуються норми Кодексу законів про працю України щодо граничних норм застосування надурочних робіт, скорочення тривалості роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів, про переніс святкового або неробочого дня, що збігається з вихідним днем та заборони роботи у вихідні і святкові дні, а також компенсація за роботу у вихідний день.
Не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота. При цьому не застосовуються скорочення на одну годину встановленої тривалості роботи (зміни) (ст. 54 Кодексу законів про працю України).
Особливості залучення до роботи деяких категорій працівників.
Дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Працівники, які мають дітей (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року та осіб з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота), у період дії воєнного стану можуть залучатися за їхньою згодою до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження.
Оплата праці. Заробітна плата виплачується працівникові на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
Зупинення дії окремих положень колективного договору. На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
Відпустки. У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
Роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
У Законі України «Про критичну інфраструктуру» визначено, що об’єкти критичної інфраструктури–це об’єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.
Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною 1 статті 26 Закону України «Про відпустки».
Особливості розірвання та призупинення дії трудового договору.У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).
Звільнення працівника за ініціативою роботодавця допускається у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
Норми статті 43 Кодексу законів про працю України стосовно розірвання договоруза попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одному у будь-який доступний спосіб. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.